бликнути
БЛИ́КНУТИ, ну, неш, діал. Однокр. до бли́кати.
Яадоха, сидячи на лаві, тільки бликнула на Кирила очима (Мирний, III, 1954, 72);
Перше ніж отець Олександер бликнув на мене й зібрався щось сказати, я вибіг із вівтаря (Мик., II, 1957, 153).
Словник української мови (СУМ-11)