бликати

БЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Блимати.

Пес.. тільки бликає на всіх спідлоба (Донч., III, 1956, 134).

Значення в інших словниках

1. бликати — бли́кати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. бликати — -аю, -аєш, недок., діал. Блимати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бликати — БЛИ́КАТИ, аю, аєш, недок., діал. Блимати. Пес .. тільки бликає на всіх спідлоба (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. бликати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
5. бликати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
6. бликати — Бликати, -каю, -єш гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.  Словник української мови Грінченка