блискучий
Блискучий, -а, -е
Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Словник української мови ГрінченкаБлискучий, -а, -е
Блестящій. К. Досв. 26. Очі поночі блищать блискучі. МВ. ІІ. 176.
Словник української мови Грінченка