блудець

Блудець, -дця

м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.

Значення в інших словниках

1. блудець — -дця, ч., зах. Той, хто заблукав.  Великий тлумачний словник сучасної мови