блудець блуде́ць -дця, ч., зах. Той, хто заблукав. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках блудець — Блудець, -дця м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419. Словник української мови Грінченка