блідний

Блідний, -а, -е

= блідий

Значення в інших словниках

1. блідний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що блідий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. блідний — БЛІДНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що бліди́й 1, 2. Блідна [Оксана], труситься, мов лихоманка її б'є (Г. Квітка-Основ'яненко); І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
3. блідний — БЛІДНИ́Й, а, е, розм., рідко. Те саме, що бліди́й 1, 2. Блідна [Оксана], труситься, мов лихоманка її б’є (Кв.-Осн., II, 1956, 286); І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1951, 3); Над лісом небо здавалося бліднішим (Вільде, Сестри.., 1958, 24).  Словник української мови в 11 томах