Словник української мови Грінченка

боголюбець

Боголюбець, -бця

м. Боголюбецъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. боголюбець — -бця, ч. Той, хто любить і глибоко шанує Бога, поклоняється йому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боголюбець — БОГОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., книжн. Той, хто любить Бога, поклоняється йому. За біблійним переказом, юні юдеї при дворі язичницького царя Навуходоносора сповідували єдиного Бога. Вавилонський тиран наказав кинути їх у розжарену піч. Але вогонь навіть не зачепив боголюбців (з переказу).  Словник української мови у 20 томах