боковий

Боковий, -а, -е

1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148.

2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у.

3) — кінь. Пристяжная лошадь.

4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.

Значення в інших словниках

1. боковий — бокови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. боковий — -а, -е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боковий — БОКОВИ́Й, а́, е́. Який міститься збоку або спрямований убік. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Панас Мирний); Іван .. повернув на бокову доріжку (І. Франко); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (М.  Словник української мови у 20 томах
4. боковий — на бокову́. Лягати спати. (Шкорупський:) У мене наймудріший звичай: як тілько (тільки) гості скінчили обід, гукну на слуг, щоб гостям зараз коней подавали, а сам на бокову (М. Кропивницький); — Ну що ж — пора на бокову,— підводиться Штукаренко (С.  Фразеологічний словник української мови
5. боковий — БІЧНИ́Й (який міститься збоку або спрямований убік); БОКОВИ́Й. Павло Михайлович дістав з бічної кишені піджака кілька сторінок з учнівського зошита (Ю. Мартич); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата (М.  Словник синонімів української мови
6. боковий — Бокови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. боковий — БОКОВИ́Й, а́, е́. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Фр., III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах