боковий
БІЧНИ́Й (який міститься збоку або спрямований убік); БОКОВИ́Й. Павло Михайлович дістав з бічної кишені піджака кілька сторінок з учнівського зошита (Ю. Мартич); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата (М. Стельмах); Машина загула, завібрувала, побігла хутко, обганяючи інші машини, й коли Степан за кілька кілометрів висунувся у бокове віконце й подивився назад, то на узбіччі вже не побачив собаки (Є. Гуцало).
ПІДПРЯЖНИ́Й прикм. і ім. (про коня, якого підпрягають збоку від голобель), ПРИСТЯЖНИ́Й, ПРИПРЯЖНИ́Й, ОРЧИКО́ВИЙ, БОКОВИ́Й, ПІДРУ́ЧНИЙ (також про вола); БИЧОВИ́Й (підпряжений тимчасово на допомогу). — Яка то супряга буде, коли один, борозний, надриватиметься в возі, а другий, підпряжний, лиш торохтітиме орчиком? (Д. Прилюк); Пристяжні, закусивши вудила, вигинають в різні боки наче вилиті з металу шиї, скачуть, виграючи м'язами (І. Цюпа); Дідо скочили з воза, взяли підручного вола за мотуз і повернули ліворуч з головної дороги (М. Томчаній).
Словник синонімів української мови