ботей

Ботей, -тею

м. = отара. Шух. І. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. І. 210.

Значення в інших словниках

1. ботей — -ю, ч., діал. Отара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ботей — БОТЕ́Й, ю, ч., діал. Отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами (Сл. Гр.); Гірськими плаями, ізворами пливуть та й пливуть ботеї овець, череди корів (М. Стельмах); Збігши на горбочок, побачив, що полонина похилилася вниз, і на тому просторі – ботей овець (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. ботей — БОТЕ́Й, ю, ч., діал. Отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами (Сл. Гр.); Гірськими плаями, ізворами пливуть та й пливуть ботеї овець, череди корів (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 290).  Словник української мови в 11 томах