Словник української мови Грінченка

брейцара

Брейцара, -ри

ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. брейцара — БРЕЙЦА́РА, и, ж., діал. Одна з частин ґирлиґи. Мідну напівстерту брейцару начищено до блиску (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах