бридь Бридь, -ді ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках бридь — І БРИД, відраза, гидота, гидь, р. гид; (хто) потвора, сил. гид гидом; бридота. Словник синонімів Караванського бридь — див. гидкий; сміття Словник синонімів Вусика