Словник української мови Грінченка

бризкання

Бризкання, -ня

с. Брызганіе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бризкання — бри́зкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. бризкання — -я, с. Дія за знач. бризкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бризкання — БРИ́ЗКАННЯ, я, с. Дія за знач. бри́зкати. Опанас положив хлопця на траву і почав бризкати на нього водою. Те бризкання відживило Санька і він розплющив очі (Б. Грінченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  4. бризкання — БРИ́ЗКАННЯ, я, с. Дія за знач. бри́зкати. Опанас положив хлопця на траву і почав бризкати на нього водою. Те бризкання відживило Санька, і він розплющив очі (Гр., І, 1963, 365); *Образно.  Словник української мови в 11 томах