Орфографічний словник української мови

бризкання

бри́зкання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бризкання — -я, с. Дія за знач. бризкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бризкання — БРИ́ЗКАННЯ, я, с. Дія за знач. бри́зкати. Опанас положив хлопця на траву і почав бризкати на нього водою. Те бризкання відживило Санька і він розплющив очі (Б. Грінченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. бризкання — БРИ́ЗКАННЯ, я, с. Дія за знач. бри́зкати. Опанас положив хлопця на траву і почав бризкати на нього водою. Те бризкання відживило Санька, і він розплющив очі (Гр., І, 1963, 365); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. бризкання — Бризкання, -ня с. Брызганіе.  Словник української мови Грінченка