Словник української мови Грінченка

брикуха

Брикуха, -хи

ж.

1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178.

2) Своенравная.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. брикуха — брику́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови