брикунець
Брикун, -на
м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178.
3) Своенравный человѣкъ. ум. брикунець, брикунчик.
Словник української мови ГрінченкаБрикун, -на
м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178.
3) Своенравный человѣкъ. ум. брикунець, брикунчик.
Словник української мови Грінченка