бриндуша

Бриндуша, -ші

ж. раст. Crocus vernus. Желех. Росте дрібна густа бриндуша. Шух. I. 215. см. брендуша.

Значення в інших словниках

1. бриндуша — -і, ж., діал. Шафран сітчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бриндуша — БРИНДУ́ША, і, ж., діал. Шафран сітчастий. Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (М. Коцюбинський); Троє дівчат .. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (В. Козаченко); Його манили до себе голубизною замаєні осінніми бриндушами левади (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
3. бриндуша — БРИНДУ́ША, і, ж. (Crocus reticulatus), діал. Шафран сітчастий. Білі плескаті зуби [овець] вигризають у корінь солодку бриндушу (Коцюб., II, 1955, 321); Троє дівчат.. принесли пучок білих бриндуш та пролісків (Коз., Сальвія, 1959, 225).  Словник української мови в 11 томах