брость
Брость, -ти
ж.
1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. у.
2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости. Чуб. V. 509.
Словник української мови Грінченка