брусниця —
БРУСНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Напівкущова вічнозелена рослина родини брусничних з ягодами червоного кольору. Чорниця, брусниця, журавлина, малина, папороті – це лісові рослини, їх не буває на луках (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
брусниця —
Вічнозелений невисокий кущ (10-28 см) з довгим повзучим кореневищем; хвойні та мішані ліси пн. півкулі; світлолюбна; плід — округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-біла, стигла — яскраво-червона; їстівна.
Універсальний словник-енциклопедія
брусниця —
БРУСНИ́ЦЯ (рослина; збірн. її ягоди); ГОГО́ЗНИК діал. (рослина); ГОГО́ЗИ мн., діал. (ягоди). Часто траплялась і брусниця. Її соковиті ягоди вгамовували спрагу (О. Донченко); Знаходив (Іван) ожини, ґоґози, пив воду з потоків і тим живився (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови
брусниця —
БРУСНИ́ЦЯ, і, ж. 1. бот. (Vaccinium vitis-idaea L.). Напівкущова вічнозелена рослина. 2. збірн. Ягоди цієї рослини. Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Донч., III, 1956, 52).
Словник української мови в 11 томах