брусниця
БРУСНИ́ЦЯ, і, ж.
1. бот. (Vaccinium vitis-idaea L.). Напівкущова вічнозелена рослина.
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Донч., III, 1956, 52).
Словник української мови (СУМ-11)