брусниця
БРУСНИ́ЦЯ, і, ж.
1. Напівкущова вічнозелена рослина родини брусничних з ягодами червоного кольору.
Чорниця, брусниця, журавлина, малина, папороті – це лісові рослини, їх не буває на луках (з навч. літ.);
У нижчих частинах гір ростуть на вирубках кущі малини, ожини, брусниці (з газ.).
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (О. Донченко);
Достигає брусниця, і тепер у сосняку це найяскравіша рослина (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)