бугаячий

Бугаячий, -а, -е

Свойственный, принадлежащій племенному быку.

Значення в інших словниках

1. бугаячий — -а, -е. Прикм. до бугай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бугаячий — БУГА́ЯЧИЙ, а, е. 1. Стос. до бугая, бугаїв. Оце недавно зоотехнік якийсь: “Я з міжгосподарського племінного підприємства.” Не зразу й дійшло, що з бугаячої станції (з газ.). 2. перен. Про значні фізичні властивості людини. Бугаяча сила.  Словник української мови у 20 томах