бузько
Бузько, -ка
м.
1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676.
2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Словник української мови ГрінченкаБузько, -ка
м.
1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676.
2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Словник української мови Грінченка