бузько

БУЗЬКО́, а́, БУЗЬО́К, зька́, ч., діал.

Лелека.

На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис);

Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (І. Франко);

Серед забав, навіяних спілкуванням дітей з природою, зустрічаємо поширені по всій території України звернення до дощику, до бузька, равлика та ін. (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Критикували [Дарка з Ориською] у ньому [Костику] все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, і його широкі, як лопати, долоні (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. бузько — Чорногуз, лелека [I,II]  Словник з творів Івана Франка
2. бузько — бузько́ іменник чоловічого роду, істота лелека діал.  Орфографічний словник української мови
3. бузько — Лелека, чорногуз, бусол, бузьок, д. боцян, боцюн, боцяг, гайстер.  Словник синонімів Караванського
4. бузько — -а, бузьок, -зька, ч., діал. Лелека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. бузько — бу́зько 1. лелека (м, ср, ст): Бузько на стрісі – щастя для людини. Та їх відліт у осені став символом неповоротного відпету нас усіх.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. бузько — ЛЕЛЕ́КА (великий перелітний птах із довгим прямим дзьобом і довгими ногами), ЧОРНОГУ́З, БУ́СЕЛ (БУ́СОЛ), БУЗЬКО́ діал., ГА́ЙСТЕР діал., БУ́ШЕЛЬ діал., ЖАБОЇ́Д діал., БОЦЮ́Н діал., БОЦЯ́Н діал., ДЗЬОБУ́Н діал.  Словник синонімів української мови
7. бузько — Бузько́, -ка́, -ко́ві, бу́зьку! -ки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. бузько — БУЗЬКО́, а́, ч., діал. Лелека. На одній сіножаті й віл пасеться, і бузько жаби ловить (Номис, 1864, № 155); Заклекотів запізнений бузько на сусідовій хаті (Фр., І, 1955, 66); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
9. бузько — Бузько, -ка м. 1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.  Словник української мови Грінченка