булдимка

Булдимка, -ки

ж. булдимок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.

Значення в інших словниках

1. булдимка — булди́мка іменник жіночого роду старовинна рушниця іст.  Орфографічний словник української мови
2. булдимка — -и, ж., заст. Вид старовинної рушниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський); В нас, окрім пістолів, були булдимка та флінта... (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188).  Словник української мови в 11 томах