булдимка
БУЛДИ́МКА, и, ж., заст.
Вид старовинної рушниці.
Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський);
В нас, окрім пістолів, були булдимка та флінта... (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)