булдимка

булди́мка

іменник жіночого роду

старовинна рушниця

іст.

Значення в інших словниках

1. булдимка — -и, ж., заст. Вид старовинної рушниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський); В нас, окрім пістолів, були булдимка та флінта... (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. булдимка — БУЛДИ́МКА, и, ж., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188).  Словник української мови в 11 томах
4. булдимка — Булдимка, -ки ж. булдимок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.  Словник української мови Грінченка