булочка
Булка, -ки
ж.
1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593.
2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын. г.
3) Деревянный шаръ, употребляющійся въ игрѣ того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шаръ гоняютъ палками но льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці.... то в дучку булку заганяли. Греб. 395. ум. булочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Словник української мови Грінченка