булочка
БУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́лка 1.
Купи лишень їй кав’яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Кв.-Осн., II, 1956, 473);
На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Мирний, III, 1954, 250).
Словник української мови (СУМ-11)