Значення в інших словниках
-
булочка —
бу́лочка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
булочка —
-и, ж. Зменш. до булка 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
булочка —
БУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́лка 1. Купи лишень їй кав'яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Г. Квітка-Основ'яненко); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Панас Мирний); На свято Андрія дівчата випікали спеціальні “ворожильні” булочки (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
булочка —
Бу́лочка, -чки, -чці; -лочки, -лочок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
булочка —
БУ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш. до бу́лка 1. Купи лишень їй кав’яру солоного та булочку, нехай вона поїсть (Кв.-Осн., II, 1956, 473); На понеділок пані загадала другу роботу: пекти булочки до чаю (Мирний, III, 1954, 250).
Словник української мови в 11 томах
-
булочка —
Булка, -ки ж. 1) Булка, бѣлый хлѣбъ. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки; не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдѣльный хлѣбъ. Булка хліба. Волын.
Словник української мови Грінченка