бунька Бунька, -ки ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках бунька — -и, ж., діал. Глек з вузьким горлом. Великий тлумачний словник сучасної мови