бунька
Бунька, -ки
ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунька — -и, ж., діал. Глек з вузьким горлом. Великий тлумачний словник сучасної мови