бунька
бу́нька
-и, ж., діал.
Глек з вузьким горлом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунька — Бунька, -ки ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у. Словник української мови Грінченка