бунька бу́нька -и, ж., діал. Глек з вузьким горлом. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бунька — Бунька, -ки ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у. Словник української мови Грінченка