бурдій

Бурдій, -дія

м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.

Значення в інших словниках

1. бурдій — бурді́й іменник чоловічого роду землянка діал.  Орфографічний словник української мови
2. бурдій — див. бурдей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурдій — БУРДІ́Й див. бурде́й.  Словник української мови у 20 томах
4. бурдій — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. бурдій — БУРДІ́Й див. бурде́й.  Словник української мови в 11 томах