Значення в інших словниках
-
бурдій —
бурді́й іменник чоловічого роду землянка діал.
Орфографічний словник української мови
-
бурдій —
БУРДІ́Й див. бурде́й.
Словник української мови у 20 томах
-
бурдій —
ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).
Словник синонімів української мови
-
бурдій —
БУРДІ́Й див. бурде́й.
Словник української мови в 11 томах
-
бурдій —
Бурдій, -дія м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Словник української мови Грінченка