бурдей

бурде́й

бурдій, -я, ч., діал.

1》 Житло, викопане в землі; землянка.

|| Благенька хата; халупа.

2》 Дім розпусти.

Значення в інших словниках

1. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, ю, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (О. Кобилянська); Такі землянки .. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П.  Словник української мови у 20 томах
2. Бурдей — Бурде́й іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. бурдей — див. дім  Словник синонімів Вусика
4. бурдей — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. бурдей — Бурде́й, -де́я, -де́єм; -де́ї, -де́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Коб., II, 1956, 27); Такі землянки..  Словник української мови в 11 томах