Орфографічний словник української мови

Бурдей

Бурде́й

іменник чоловічого роду, істота

населений пункт в Україні

∗∗∗

бурде́й

іменник чоловічого роду

землянка

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бурдей — бурдій, -я, ч., діал. 1》 Житло, викопане в землі; землянка. || Благенька хата; халупа. 2》 Дім розпусти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, ю, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (О. Кобилянська); Такі землянки .. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. бурдей — див. дім  Словник синонімів Вусика
  4. бурдей — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).  Словник синонімів української мови
  5. бурдей — Бурде́й, -де́я, -де́єм; -де́ї, -де́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Коб., II, 1956, 27); Такі землянки..  Словник української мови в 11 томах