бурдей

БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, ю, ч., діал.

1. Житло, викопане в землі; землянка.

Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (О. Кобилянська);

Такі землянки .. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч);

Надвечір стрілець Коструба зайшов у свій бурдей під Греготом (Р. Іваничук);

// Благенька хата; халупа.

Зайдімо в бурдій; подивимось, як воно тут в школярській стації (А. Свидницький);

На гиблому ґрунті якоюсь купиною стоїть не то хатка, не то старий бурдей (М. Стельмах);

Поряд з багатими ґраждами існували курні хати – бурдеї, які складалися з сіней і кімнати (з наук.-попул. літ.).

2. Те саме, що борде́ль.

Ну, і була [Сусана] в бурдеї, але потому вони законно звінчались (М. Коцюбинський);

Он чоловіки – так ті в бурдей, А жінці варто оступитись, то гріх від Бога й від людей (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. бурдей — бурдій, -я, ч., діал. 1》 Житло, викопане в землі; землянка. || Благенька хата; халупа. 2》 Дім розпусти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Бурдей — Бурде́й іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. бурдей — див. дім  Словник синонімів Вусика
4. бурдей — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).  Словник синонімів української мови
5. бурдей — Бурде́й, -де́я, -де́єм; -де́ї, -де́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Коб., II, 1956, 27); Такі землянки..  Словник української мови в 11 томах