бурдей
БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, ю, ч., діал.
1. Житло, викопане в землі; землянка.
Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (О. Кобилянська);
Такі землянки .. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч);
Надвечір стрілець Коструба зайшов у свій бурдей під Греготом (Р. Іваничук);
// Благенька хата; халупа.
Зайдімо в бурдій; подивимось, як воно тут в школярській стації (А. Свидницький);
На гиблому ґрунті якоюсь купиною стоїть не то хатка, не то старий бурдей (М. Стельмах);
Поряд з багатими ґраждами існували курні хати – бурдеї, які складалися з сіней і кімнати (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що борде́ль.
Ну, і була [Сусана] в бурдеї, але потому вони законно звінчались (М. Коцюбинський);
Он чоловіки – так ті в бурдей, А жінці варто оступитись, то гріх від Бога й від людей (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- бурдей — бурдій, -я, ч., діал. 1》 Житло, викопане в землі; землянка. || Благенька хата; халупа. 2》 Дім розпусти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Бурдей — Бурде́й іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- бурдей — див. дім Словник синонімів Вусика
- бурдей — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч). Словник синонімів української мови
- бурдей — Бурде́й, -де́я, -де́єм; -де́ї, -де́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Коб., II, 1956, 27); Такі землянки.. Словник української мови в 11 томах