1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бурдей

бурде́й

бурдій, -я, ч., діал.

1》 Житло, викопане в землі; землянка.

|| Благенька хата; халупа.

2》 Дім розпусти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, ю, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (О. Кобилянська); Такі землянки .. були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Словник української мови у 20 томах
  2. Бурдей — Бурде́й іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. бурдей — див. дім Словник синонімів Вусика
  4. бурдей — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч). Словник синонімів української мови
  5. бурдей — Бурде́й, -де́я, -де́єм; -де́ї, -де́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бурдей — БУРДЕ́Й, БУРДІ́Й, я, ч., діал. 1. Житло, викопане в землі; землянка. Окрім хати, що стояла недалеко панського дому, мали ще тут два бурдеї (Коб., II, 1956, 27); Такі землянки.. Словник української мови в 11 томах