бурдон
бурдо́н
-а, ч.
1》 Безперервний, незмінний за висотою звук щипкових або смичкових інструментів.
2》 Розташовані поза грифом відкриті струни щипкових або смичкових інструментів.
3》 Органний регістр групи флейтових трубок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурдон — (фр. bourdon — густий бас) — 1. Безперервний, незмінний за висотою звук щипкових або смичкових інструментів, басових струн колісної ліри, басових трубок волинки. Словник-довідник музичних термінів
- бурдон — БУРДО́Н, а, ч., муз. 1. Неперервний і незмінний за висотою звук відкритих струн щипкового і смичкового інструментів, басових трубок волинки та ін. Словник української мови у 20 томах
- бурдон — бурдо́н, борду́н (франц. bourdon, букв. – густий бас) 1. Безперервний, незмінний за висотою звук відкритих (не скорочуваних у грі) струн щипкового й смичкового інструментів. 2. Розташовані поза грифом (2) відкриті струни щипкових і смичкових інструментів. 3. Басовий регістр органа. Словник іншомовних слів Мельничука
- бурдон — 1. басовий довготривалий звук, який відіграє роль примітивного акомпанементу (народна, сх. музика); 2. у деяких музичних інструментах — невкорочені басові струни, т.зв. бурдонні; також пискавка кози, яка видає один басовий звук. Універсальний словник-енциклопедія