Орфографічний словник української мови

бурдій

бурді́й

іменник чоловічого роду

землянка

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бурдій — див. бурдей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурдій — БУРДІ́Й див. бурде́й.  Словник української мови у 20 томах
  3. бурдій — ЗЕМЛЯ́НКА (викопане в землі житло), БУРДЕ́Й (БУРДІ́Й) діал. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах і називалися бурдеями (П. Панч).  Словник синонімів української мови
  4. бурдій — БУРДІ́Й див. бурде́й.  Словник української мови в 11 томах
  5. бурдій — Бурдій, -дія м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.  Словник української мови Грінченка