бурли-голова

Бурли-голова, -ви

м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.

Значення в інших словниках

1. бурли-голова — -и, ч., діал. Неспокійна людина, шибеник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бурли-голова — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика