Великий тлумачний словник сучасної мови

бурли-голова

бурли́-голова

-и, ч., діал.

Неспокійна людина, шибеник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бурли-голова — див. задерикуватий  Словник синонімів Вусика
  2. бурли-голова — Бурли-голова, -ви м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.  Словник української мови Грінченка