бурмотати
Бурмота́ти, -чу́, -чеш
гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Словник української мови ГрінченкаБурмота́ти, -чу́, -чеш
гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Словник української мови Грінченка