бурт

Бурт, -ту

м.

1) Пазъ, желобокъ въ столбахъ для закладыванія досокъ. Подольск. г. Лебед. у.

2) = буртниця. Мик. 181.

Значення в інших словниках

1. бурт — бурт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бурт — -у, ч. 1》 Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). 2》 Невеликий горбок, насип, підвищення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурт — Жолоб, паз  Словник чужослів Павло Штепа
4. бурт — БУРТ, у, ч. 1. Найпростіший тип сховища сільськогосподарської продукції (коренеплодів, зерна і т. ін.), яка укладається на поверхню землі або в неглибокий котлован і покривається шарами соломи і землі. Максим звернув ліворуч, обходячи завод віддалік ..  Словник української мови у 20 томах
5. бурт — КУ́ПА (велика кількість чогось складеного, насипаного в одному місці), ГОРА́ підсил., КУЧУГУ́РА розм., КУПИ́НА розм., ГУ́РА діал., СТРОПА́ діал.; КАГА́Т (перев. овочів, прикритих зверху соломою, землею); БУРТ, БУ́РТА діал.  Словник синонімів української мови
6. бурт — БУРТ, у, ч. 1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.). По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Дор.  Словник української мови в 11 томах