бурт
БУРТ, у, ч.
1. Найпростіший тип сховища сільськогосподарської продукції (коренеплодів, зерна і т. ін.), яка укладається на поверхню землі або в неглибокий котлован і покривається шарами соломи і землі.
Максим звернув ліворуч, обходячи завод віддалік .. повз покинуті, занедбані бурти погнилих буряків (І. Багряний);
По півкілометра бурти картоплі... (П. Дорошко);
На току лежали великі бурти зерна (з газ.).
2. Невеликий горбок, насип, підвищення.
– Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі, – сказав Іван і так химерно одійшов, а потім розігнався, щоб плигнути з буртів, що Лукина знехотя вдержала сльози й несамохіть подивилась на його (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)