бурт
БУРТ, у, ч.
1. Велика купа (картоплі, буряків, зерна, гною та ін.).
По півкілометра бурти картоплі, Овець отари, табунами гуси Гуляють на просторах Білорусі (Дор., Єдність, 1950, 105);
При вивезенні гною восени і зимою його складають в полі в бурти і прикривають землею (Колг. Укр.. 12, 1956, 2);
На току лежали великі бурти зерна (Рад. Укр., 18.IX 1956, 2).
2. Невеликий горбок, насип, підвищення.
Словник української мови (СУМ-11)