бур'янець

Бур'ян, -ну

м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. н. п. ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. ув. бур'янюка.

Значення в інших словниках

1. бур'янець — бур'яне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бур'янець — -нцю, ч. Зменш. до бур'ян.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бур'янець — БУР'ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Зменш. до бур'я́н. Над бомбовими кратерами зеленіли пагінці трав і бур'янцю (І. Багряний); Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур'янець виполений (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. бур'янець — див. бур'ян  Словник синонімів Вусика